- довірливий
- (який легко довіряє, схильний довіряти), легковірний, наївний, простакуватий
Словник синонімів української мови. 2014.
довірливий
Смотреть что такое "довірливий" в других словарях:
довірливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
довірливий — а, е. Який легко довіряє або схильний довіряти кому небудь. || Який виражає довір я (про погляд, посмішку і т. ін.) … Український тлумачний словник
довірливість — вості, ж. Властивість за знач. довірливий … Український тлумачний словник
довірливо — Присл. до довірливий … Український тлумачний словник
недовірливий — а, е, до кого – чого і без додатка. Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. || Який виражає недовіру чи підозру … Український тлумачний словник
недовірливий — 1) (який мало довіряє людям); підозріливий (схильний до підозр); помисливий (який у всьому вбачає неприємність для себе) 2) (який виражає недовіру), підозріливий … Словник синонімів української мови
простодушний — а, е. Довірливий, наївний. || Який виражає довірливість, наївність. || у знач. ім. простоду/шний, ного, ч.; простоду/шна, ної, ж. Довірлива, наївна людина … Український тлумачний словник
легковірний — а, е. Який легко вірить будь чому; дуже довірливий … Український тлумачний словник
наївний — а, е. Простодушно довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений. || Який виражає, виявляє недосвідченість, простодушність і т. ін. || Викликаний життєвою недосвідченістю, необізнаністю. || Безпосередньо простий, без… … Український тлумачний словник
простосердий — а, е. Простодушний, довірливий, щирий … Український тлумачний словник
